Мендосинський мотор

Мендосинський мотор з магнітною левітацією:

1. Ротор: Ротор має багатокутну (зазвичай квадратну) форму і насажений на вал. Вал розташований горизонтально, а на його кінцях розміщено два постійних кільцевих магніта.
2. Обмотки: Ротор має два набори обмоток, які живляться від сонячних батарей.
3. Левітація: Магніти на валу забезпечують левітацію, оскільки вони знаходяться над відштовхуючими постійними магнітами, розташованими в основі.
4. Принцип роботи: Освітлення подається з одного боку. Коли світло падає на одну з сонячних батарей, вона генерує електричний струм, який протікає по обмотці ротора. Цей струм створює магнітне поле, яке взаємодіє з полем магніта під ротором, що приводить ротор у обертання. При обертанні ротора наступна сонячна батарея спрямовується до джерела світла і викликає струм в наступній обмотці. Процес повторюється, поки на батареї падає світло.
5. Балансування: Оскільки неможливо створити статично стійку магнітну підвіску на постійних магнітах, вісь ротора опирається на стінку. Важливо добре збалансувати ротор.
6. Потужність: Існуючі мендосинські двигуни розвивають дуже низьку потужність.
7. Історія: Мендосинський двигун був винайдений в 1994 році американським конструктором і популяризатором науки Ларрі Спрінгом. Він отримав назву на честь округу Мендосіно в штаті Каліфорнія, де проживав винахідник.
8. Попередник: Ідея світлового комутованого двигуна, де сонячна енергія перетворювалася б на сонячних батареях і живила окремі котушки двигуна, була вперше описана Дерилом Чапіном в експерименті з сонячною енергією в 1962 році. Експеримент був проведений в Bell Labs, де Чапін разом з колегами Кельвіном Фуллером і Джеральдом Пірсоном винайшли сучасні сонячні елементи в 1954 роц